Девізом моєї роботи, педагогічним кредо стали слова Плутарха :     «Розум дитини — не посудина, яку слід заповнити, а смолоскип, який треба запалити». Впевнена у тому, що саме самодостатня, креативна, національно свідома особистість є майбутнім України. Для вирішення означених освітніх цілей особливо перспективним є особистісно зорієнтоване навчання, що ставить своєю метою не оволодіння знаннями, уміннями, навичками, як у авторитарному типі навчання, а вільний розвиток особистості, яка в  процесі пізнання зберігає свою індивідуальну неповторність, самобутність та гармонію з довкіллям.

     Розвитку особистості способом виявлення рівня здібностей дитини присвятили дослідження психологи К.О.Абульханова-Славська, В.В.Давидов, В.О.Моляко, Л.М.Проколієнко, І.С.Якиманська, О.Г.Асмолов, В.В.Столін, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, які підтверджують позитивну роль творчості у стимулюванні пізнавальних інтересів учнів, дослідницької активності, здатності до знаходження оригінальних рішень та прогнозування.

      Особистісно зорієнтований навчально-виховний процес будується у формі співпраці вчителя з учнями за типом "дорослий-дорослий". Тут дорослий і дитина потрапляють у рівноправну позицію: дитина отримує можливість проявляти самостійність мислення, незалежність, здатність до вибору, тобто якості дорослого.

        На практиці впевнилась: як почнеш урок, так він і «пройде». Тому велику увагу надаю першому етапу - мотиваційному. Організаційний момент кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. Самі процедури можуть бути різноманітними – залежно від віку, особливостей класного колективу. Найкраще, коли починаєш урок з «налаштування». У своїй педагогічній практиці використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку.

     Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи: «Психоформула», «Спіймай мій настрій», «Слухняний язик», поетичні твори, українські пісні – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках (Додаток 1).

    Наприклад, урок у 5 класі з теми «Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Цікаві сторінки з життя митця. Характеристика дійових осіб» (Додаток 7)  розпочинаємо піснею «Виростеш ти, сину», яка супроводжується відео. Пісня не лише емоційно налаштовує на урок, допомагає сприймати нову тему, познайомитися з автором,  але й має виховний потенціал.

    Мета мотиваційного етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі та викликати інтерес до обговорюваної теми. Отже, учень має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість, усвідомлювати, що й навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих мотивів учіння, мотивації навчальної діяльності не може бути ефективного пізнання.

      Із цією метою використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань, процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищ і подій. Це може бути й коротка розповідь, й бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «криголам» тощо).       Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал, що пропонується для обговорення учням під час мотивації, наприкінці підсумовується, стає «місточком» для представлення теми уроку.

     Для прикладу наведу мотиваційний етап проведеного уроку з української літератури у 5 класі «Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Різні життєві позиції Плаксія та Лоскотона (оптимістична і песимістична)»

 (Додаток 8).

      Слово вчителя

      Отож, діти, ви, напевно, здогадалися, що сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над змістом казки Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон».
Хочеш ти піти у край,
Де панує сміх?
Тож маршрут запам’ятай
І щодуху клич усіх,
Як од втоми не впадеш,
В цю країну попадеш.
^ В яку країну попадем? (Плаксоград).
Хто автор казки?
Запрошую вас у казку Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон».

    Існує багато прийомів створення мотиву уроку. Але найголовніше, треба пам’ятати, що робота повинна мати не рутинний, а творчий характер.

      На наступному  етапі - оголошення, представлення теми й очікуваних навчальних результатів - намагаюся забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці, чого від них чекає вчитель.

    Вважаю доцільним залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів.

    На етапі цілевизначення пропоную учням таку пам’ятку. (Додаток 3)

     Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Учні самостійно визначають мету і завдання уроку, беруть участь у його проектуванні і плануванні. У визначенні цілей виходжу не тільки зі змісту навчального матеріалу, загальних цілей теми, а й суб’єктивного досвіду школяра, для якого вона має бути особистісно значущою. Наведу приклад, як учні 5 класу визначили самостійно мету і завдання уроку з теми  «Літературні казки. І.Франко. Дитинство письменника. І.Франко-казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). Казка „Фарбований Лис". Зміст твору (Додаток  4)

Будемо знати ::
° зміст поняття "літературна казка";
° факти про дитячі роки І.Франка;
° зміст 2-3 казок зі збірки "Коли ще звірі говорили";
Навчимось :
° розрізняти народну і літературну казку;
° розповідати про дитинство письменника, про І.Франка - автора казок;
° виразно переказувати одну з прочитаних казок; виділяти головну думку у творі;
° обгрунтовувати власне ставлення до прочитанного.

    Формулювання результатів інтерактивного навчання учнів має відповідати таким вимогам: висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульоване таким чином: «Після цього уроку я зможу...»; чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку.

Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати становлять дев'яносто відсотків успіху.

      Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й міжгрупову взаємодію.

        Так під час уроку з української літератури у 5 класі «Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Різні життєві позиції Плаксія та Лоскотона (оптимістична і песимістична)» учні були об’єднані у три групи, вони самі придумали назви, обрали командира і експертів. Учнями визначаються і оголошуються основні принципи роботи в групах.

    Учні працювали у домашніх групах, виконуючи певне завдання.

На уроці кожна група презентувала результати дослідження. Спільно формулювали висновки. Робота була організована спільна не лише  в одній групі, а й відбувалася міжгрупова взаємодія: учасники груп готували завдання для іншої, а потім взаємоперевіркою оцінювали виконані завдання .

       Під час сприйняття учнями навчального матеріалу перевагу надаю інтерактивному навчанню. Використання інтерактивних технологій :
- кооперативного навчання (робота в парах, в малих групах)
- колективно-групового навчання («Мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево рішень»)
- ситуативне моделювання «Рольова гра», «Інсценізація», «Незакінчене речення» «Навчаючись учусь», 
- дискусійні питання «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення»
    Використовую лінгвістичні ігри:кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, «Ти - редактор», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Мовна дуель», «Хто швидше», «Ти - учитель», «Лінгвоестафета».
     У роботі використовую ІКТ:

• мультимедійні презентації (Додаток 9, 1);
  - створення електронних збірочок;
  - перегляди фільмів;
  - літературний портрет;
  - віртуальні екскурсії.

      Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити творчі здібності.

      Вміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв’язати порушені проблеми. Для цього визначений такий алгоритм:

• Визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;
• Провести необхідну попередню підготовку;
• Забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;
• Дати учням інструктивні матеріали.

     Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову.
    Рефлексія –  це самоаналіз, самооцінка учасника освітнього процесу, потреба і готовність учня і педагога зафіксувати зміни свого стану, визначити  причини цих змін.

    Рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає змогу учням і вчителю: усвідомити, чого вони навчились; пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення про те, що вони думали і що відчували, коли вперше зіткнулись із тією чи іншою навчальною технологією.

    На етапі рефлексії використовую метод «Незакінчене речення»

Сьогодні на уроці

• Я дізнався…
• Я навчився…
• Мені сподобалося…
• Мене схвилювало…
• Здійснилися мої очікування щодо …(результатів уроку, емоційного стану, отриманої інформації, роботи в групі)

Я розумію, що мені треба:

• Вивчити…
• Повторити…
• Усвідомити…

     Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, у письмовій та усній формі. Вона завжди містить кілька елементів: фіксацію того, що відбулось, визначення міркувань і почуттів у стосунку отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток.

     Технологія рефлексії після окремих вправ, фрагментів уроку може бути такою.

Усне обговорення за запитаннями:

• З якою метою ви робили цю вправу?
• Які думки та почуття вона у вас викликала?
• Чому ви особисто навчились?
• Чому би хотіли навчитись у подальшому?

     Підсумки є найважливішою частиною інтерактивного уроку. Саме тут проясняється зміст проблеми, підбивається підсумок засвоєних знань і встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що ще повинно вдосконалюватись у майбутньому.

      Функції підсумкового етапу уроку:

• пояснити зміст опрацьованого;
• порівняти реальні результати з очікуваними;
• проаналізувати, чому відбулось так чи інакше;
• зробити висновки;
• закріпити чи відкоригувати засвоєне;
• намітити нові теми для обміркування;
• установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що треба засвоїти, чого навчитись у майбутньому;
• скласти план подальших дій.

    Для того, щоб закінчити урок на позитивній ноті, використовую один з варіантів вправи «Комплімент» (комплімент-похвала, комплімент ділові якості, комплімент з почуттями), в якому учні оцінюють внесок один одного в урок і дякують один одному і вчителеві.

     Концепція особистісно орієнтованого навчання передбачаєт навчити школярів працювати в різних режимах (індивідуальний, груповий, колективний). Тому рефлексивна діятельність, як будь-яка інша, може організовуватись в індивідуальній і колективній формі.

     Отже, уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них навчальні мотивації, навчати самостійному мисленню та діям. Ефект впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від стилю роботи конкретного вчителя.

    Працюючи  над темою «Упровдження технології особистісно орієнтованого навчання  на уроках української мови і літератури», я дійшла висновку, що ця технологія  – по-перше, радикально змінює погляд на вже відомі технології, по-друге, актуалізує ті, яким не надавалося належного значення. В даному випадку мова йде про технологію навчання без насилля, технологію діалогів і рефлексивного навчання.

     Ефективність обраної технології підтверджують результати. За показниками моніторингу якості знань учнів (Додаток 2)  видно, що рівень знань з української мови та літератури  зростає. І це не остаточно, я гадаю, що він буде підвищуватися і надалі. Бо мої учні зацікавлені предметом, із задоволенням беруть участь у конкурсах та змаганнях з мови та літератури і нерідко стають переможцями.